11 КЛАС

ВАСИЛЬ СТУС

КРІЗЬ СОТНІ СУМНІВІВ Я ЙДУ ДО ТЕБЕ...

Крізь сотні сумнівів я йду до тебе,

добро і правдо віку. Через сто

зневір. Моя душа, запрагла неба,

в буремнім леті держить путь на стовп

високого вогню, що осіянний

одним твоїм бажанням. Аж туди,

де не лягали ще людські сліди,

з щовба на щовб, аж поза смертні грані

людських дерзань, за чорну порожнечу,

де вже нема ні щастя, ні біди.

Іврочить порив: не спиняйся, йди.

То — шлях правдивий. Ти — його предтеча.