11 КЛАС

ДМИТРО ПАВЛИЧКО

СРІБЛИТЬСЯ ДОЩ В ТОНЕНЬКОМУ ТУМАНІ...

Сріблиться дощ в тоненькому тумані,

Як ниточка в прозорім полотні.

А сонце по його блискучій грані

Тече і душу сповнює мені.

Зустрінь мене. Я повен пожадання

Блакитної, мов сон, далечини.

Моїх очей неголосне страждання

Ти поглядом ласкавим зупини.

Моя печаль тебе не поневолить,

А тільки радісний розбудить щем,

Немов цього туману срібна волоть,

Замаєна і сонцем, і дощем.