Кавказькі гори «засіяні горем, кров'ю политі» — там тривалий час іде війна. Споконвіку там орел карає Прометея, та не в змозі подолати мужнього титана: «Не вмирає душа наша. Не вмирає воля».
Ліричний герой звертається до Бога, коли ж нарешті «прокинеться правда» й кати перестануть знущатися з людей: «Ми віруєм твоїй силі І духу живому Встане правда! Встане воля!» А поки що «течуть ріки, Кровавії ріки!» Кавказькі гори политі кров'ю, бо там живуть волелюбні народи, які відчайдушно захищають свою батьківщину. Тисячами там гинуть і царські солдати, яким ця війна зовсім не потрібна. А скільки сліз пролито! їх вистачить, щоб утопити «всіх імператорів... з дітьми і внуками».
Ліричний герой поеми славить синів Кавказу — «лицарів великих: Борітеся — поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!» Він протиставляє вільному Кавказу, який не зазіхає на чуже, кріпосницьку Росію, в якій можуть лише навчити, як ошукувати людей, здирати з них останню шкуру, мордувати по тюрмах, продавати чи програвати в карти своїх же братів — християн. І докоряє панству, що люблять вони «на братові Шкуру, а не душу!»
Зажерливі й багаті моляться Христу, б'ють поклони за крадіжку, кров, війну, щоб потім йому ж принести в дар украдені ними багат-ства.
Поет звертається до пам яті свого друга Якова де Бальмена, який загинув на Кавказі, і «не за Україну, а за її ката». З обуренням він говорить про облудні твердження загарбників, ніби вони несуть просвіту темним і «диким» народам: «Все покажем! Тілько дайте Себе в руки взяти, Як і тюрми мурувати, Кайдани кувати... Всьому навчим; тілько дайте Свої сині гори Остатнії.. бо вже взяли І поле, і море».
Коментар
Отримавши звістку про загибель свого друга Якова де Бальмена у війні з кавказцями, поет гірко роздумує над цією безглуздою втратою життя за чужі загарбницькі інтереси. Він повністю на боці вільнолюбного кавказького народу, який захищає свою батьківщину і страждає, як Прометей. Царський уряд прикривається тим, що Несе просвіту диким народам. Але чому може навчити держава інших, коли сама гнобить свій народ, продає братів-єдиновірців і всі питання вирішує за допомогою кайданів та в'язниць?