Коли усе в тумані життєвому
Загубиться і не лишить слідів,
Не хочеться ні з дому, ні додому,
Бо й там, і там огонь давно згорів, —
В тобі, мистецтво, у тобі одному
Є захист: у красі незнаних слів,
У музиці, що вроду, всім знайому,
Втіляє у небесний перелив;
В тобі, мистецтво, — у малій картині.
Що більша над увесь безмежний світ!
Тобі, мистецтво, і твоїй країні
Я шлю поклін і дружній свій привіт.
Твої діла — вони одні нетлінні,
І ти між квітів найясніший квіт.
Коментар
У вірші «Коли усе в тумані життєвому...» М. Рильський віддає хвалу мистецтву як вічній цінності: музиці, красі поетичного слова, картині. Саме в них може втілитися увесь безмежний світ, це «між квітів найясніший квіт». Усе може загубитися «і не лишить слідів», можуть бути різні негаразди, коли «не хочеться ні з дому, ні додому», тоді єдиний захист і розрада людини — це прекрасне мистецтво. Твір написаний у формі сонета.
Стислий виклад твору
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ.ПОЕЗІЯ
МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ
Коли усе в тумані життєвому