Короля вітають.
Король просить їх сідати,
Козаки сідають.
Сидять собі. В них жупани1
Все кармазинові2,
І самі такі храбренні,
Вуса прездорові.
Задивились на ті вуса
Ляхи препогані.
«Що 6 їм, — кажуть, — дати їсти?
Даймо їм сметани!»
Поставили їм сметани,
їсти припрошають,
Але наші запорожці
Разом відмовляють:
«Славная у вас сметана!..
Тілько почекайте,
А перше нам, запорожцям,
Щільник3 меду дайте!»
Дали меду запорожцям...
Вони як поїли,
Так ті вуса прездорові
Вгору й завертіли.
Та й говорять королеві:
«Кажи, ясний пане,
Нехай тепер запорожцям
Подають сметани!»
1 Жупани — старовинний верхній чоловічий одяг.
2 Кармазин — старовинне дороге темно-червоне сукно.
3 Щільник (стільник) — лист, утворений чашечками з воску, що його роблять бджоли для зберігання меду.
Коментар
Гумористичний вірш С Руданського «Запорожці у короля» відтворює епізод, коли придворні польського короля вирішили пожартувати над козаками. Вони пригостили їх сметаною й чекали, що запорожці за мастять нею свої вуса, а вони потім посміються над ними. Але не так вийшло. Кмітливі козаки попросили меду, з його допомогою завертіли вуса догори й спокійнісінько поїли сметану, самі посміявшись над «ляхами препоганими», які в ті часи часто вороже ставилися до українців.