Ніч... а човен — як срібний птах!..
(Що слова, коли серце повне!) ...
Не спіши, не лети по сяйних світах,
Мій малий ненадійний човне!
І над нами, й під нами горять світи.
І внизу, і вгорі глибини...
О, який же прекрасний ти,
Світе єдиний!
Коментар
У вірші Є. Плужника конкретна картина ночі на човні поєднуєте ся з алегоричною, з глибоким підтекстом. Зачаровує порівняння «чо ен — як срібний птах» (конкретне значення) і тут же — «не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне!» (абстракт не, переносне значення, метафора, що може означати і людське життя, і вибір шляху людиною, і мрію).
Ліричний герой розуміє глибину й незбагненність світу, але в цьому його краса й привабливість, те, заради чого варто жити.