Творчі роботи наших відвідувачів


Автор: Олег Качур

Цей дивний світ Франца Кафки
У літературі Десятого століття постать Франца Кафки – одна з найбільш трагічних і суперечливих. У його творчості відобразилась трагедія безсилля перед абсурдністю буржуазного світу.

Вихідний пункт сюжету – перетворення пересічного клерка Грегора Замзи на величезну потворну комаху. Причина перетворення героєві невідомі. Втім, він і не замислюється над цим питанням, сприймаючи фантастичну подію як звичайну річ. Мабуть, найстрашніше в світі, коли людина в ранці прокидається і не знаходить себе. Людини вже нема. Натомість у ліжку лежить на спині величезна дивовижна комаха, безпорадно смикає ніжками, намагаючись підвестися. Але важкий панцир тягне додолу. Що це? Нічні жахи? Чи сон? Ні, це реальність. Реальність. В якій живуть герої «Перевтілення». Реальність і фантастика поєднується, створити образну картину сучасного світу, де нічого не піддається логічному тлумаченню, де людина приречи на самостійність і почувається лише комахою.

За що доля карає головного героя новели Грегора Замзу? Адже він звичайна молода людина. Всі його зусилля і турботи – про сім’ю. Хлопець дбає про батька, хвору матір та сестру Грету, яка мріє навчатися в консерваторії. Працює на невелику фірму, дуже дисциплінований, старанний. Іноді йому буває дуже важко, але Грегор нікому ніколи не скаржиться. Він розуміє, що добробут родини лежить на його плечах. Тим страшніше для нього перевтілення в комаху.

З цього моменту світ для героя «перевертається». Він пристосовується до свого нового огидного тіла. Але в душі Грегор залишається люблячим сином, братом ( його мучить відчай і сором, тому що його родина залишається без коштів). Перебуваючи в тілі комахи герой показує сою дбайливу натуру, він переживає, боїться за рідних. Зранку, переконавшись, що він комаха, ужахнувся. Але не самого перевтілення. Ужахнувся, що запізнився на поїзд і тепер не прийде на роботу вчасно. Ужахнувся, що в новому вигляді йому важко буде працювати з клієнтами. Ужахнувся, коли почув лагідний голос матері й у відповідь свій комашиний писк. Він одразу сприйняв своє перевтілення без внутрішньої боротьби, а всі зусилля зосередив на пристосування до нового тіла, до нових умов життя.

Грегора мучать сором і безвихідь, гидотливе ставлення найдорожчих йому людей. Але він навіть не замислювався, чому з ним це сталося. Можливо, тому, що внутрішньо, ще в образі людини, Грегор почував себе комахою, яка нічого не може змінити в житті? Можливо, тому, що у своїй родині він був самотній і його любили доти доки в ньому була потреба? На ці запитання не дає відповіді. Його стиль насичений побутовими деталями, навпаки, ніби змушує читача зосередитися на подіях, а не розмірковувати над причинами. Ми переживаємо, боїмося за долю героя. Але розуміємо, що там у вічності йому буде краще, ніж у сім’ї і суспільстві, які знехтували ним…

Герой новели Кафки втілює страх людини перед життям, самостійно, від якої ніхто не застрахований. В абсурдному світі, навіть родинні зв’язки стають слабкими і розриваються. Головне для героїв - виглядати звичайними, такими, як усі. Внутрішній світ людини, її переживання нікого не цікавлять.

У творах Кафки світ керується законами, які не підлягають логічній мотивації, не може їх осягнути і душа.

Володимир Набоков сказав: твори Франца Кафки розглядають, як певний код стосунків людей, як певну модель життя, сконструйовано із символів, а його самого – як «співця відчуження», міфотворця, який назавжди закріпив створені власною уявою вічні риси нашого світу. Сприймаючи людину, як істоту, яка страждає, носячи в собі постійну душевну муку, письменник рано дійшов думки про те, що джерело мук і страждань у самій людині, у її природі…