Твір «Червоне й чорне» - соціально-психологічний роман, в якому простежується життєвий шлях головного героя – молодої людини покоління 1820-х років Жюльєна Сореля. Про що ж цей роман? І чому «червоне» та «чорне»?

Назва роману символічна та багатозначна, а використані в ній кольори відбивають і ідеї роману, і соціальні проблеми суспільства, і діалектику душі героя.

Червоне і чорне. Минуле й теперішнє – епоха Наполеона та період Реставрації. В епоху Наполеона Жюльєн міг би завдяки своїй енергії та волі прославитися на полі бою, виконати подвиг – зробити військову кар’єру завдяки своїм особистим якостям. Усі дії він оцінював з погляду Бонапарта, але в тому суспільстві, куди так рвався герой, важливі лише походження та гроші, людям його касти немає місця в «хорошому суспільстві».

Червоне і чорне. Революція та реакція. Сорель мало схожий на революціонера на початку роману, а вже наприкінці він – справжній викривач. Його енергійність, наполегливість, рішучість і мужність дозволять йому виголосити на суді викривальну промову проти вищого суспільства.

Сорель хотів би, як Наполеон, прославитися за допомогою шпаги, але ті часи минули, а низьке походження Жюльєна не дозволить йому зробити кар’єру. І тоді він вирішує стати священиком, але заради корисливости, та не відмовляється все ж таки від ідеї зробити кар’єру.

Жюльєн мріє про кохання, але сам по-справжньому нікого не кохає, та відчуває лише ненависть до людей вищого стану. А коли він нарешті розуміє, що кохає пані де Реналь і коханий нею, то йде на ешафот.

Червоне і чорне. Мундир офіцера та сутана священика, кров пані де Реналь і траурний одяг Матильди… Стендаль не пояснив, який сенс він вклав у назву роману, і кожен може розуміти його по-своєму.