Образ маленького чиновника, напевно, не міг не вразити свідомість публіки, що читає, і викликати в неї розчуленість і навіть прояви гуманности.
Однак мало кому подобається цей персонаж. Будь він неграмотним кріпосним селянином, він би ще мав право на розум, який не виходить за межі побутових потреб. Але ж він грамотний! Міг би читати, розвивати дані Богом здібності. А ам пропонують милуватися людиною, котра не може переказати на папері текст, змінивши особу прохача, тобто з «я» на «він».
Мені не подобаються забавки товаришів по службі нашого героя, які обрали його своєю мішенню, але огидний і сам Башмачкін, котрий заміст ь обурення терпить і мовчить. І жалюгідно, як побитий собака, а ті мерзотники ж такого ж чину, як і він сам. Не можна поважати людину, яка сама себе не поважає.
Найцікавіше, що виявилося, що Акакій Акакійович здатен на героїчний супротив обставинам, на витривалість, на високу терпеливість. І підставою для цього є така дрібниця – нова шинель! І коли він з’явився в цій шинелі, всі оточили його, стали поважати в ньому людину, яка перестала носити визивну зневагу й сміх, яка подолала все. Невже людина тільки під тиском обставин робить учинки, що вивищують її над нею самою? І ось цей прояв добродушности й поваги доводить, що в приниженнях Башмачкіна на службі девчому винен сам.
Немає такого в житті «маленької людини», чого б вона не зіпсувала. Навіть любов до труда перетворює на манію, на заміну життя.
Між тим Башмачкін зовсім не такая нікчемна дрібниця, як усі звикли думати: він один із коліщаток величезного державного механізму, без якого ціла система вийде з ладу. Щоправда, ніякі думки про власну важливість не приходять йому в голову. Напевно тому, що він сам упевнений у власній нікчемности, а якщо так, то це правда. Адже ми – це те, що ми думаємо про себе, і людей навколо теж треба переконувати в тому ж самому. Башмачкін переконав, і ось уже на нього кричить генерал, до якого він прийшов із проханням про допомогу.
Але справа навіть не в самому конкретному Акакії Акакійовичу, адже це цілий численний людський тип «маленьких людей», які є страшною загрозою для всього людства. Це вони своєю рабською покорою й приниженістю творюють і підживлюють тиранство в усі часи в усіх народів. Це і їхня провина в тому, що народжені владолюбами стають диктаторами, не отримуючи гідної відсічі. Малість «маленької людини» - у ній самій, співчувати їй – значить стати подібним до неї, захищати її – значить потурати їй.