11 КЛАС

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА

ОСТАП ВИШНЯ

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ

До теми «Особливості гумору усмішки Остапа Вишні “Як варити і їсти суп із дикої качки”»

1. Про що ідеться у творі?

2.Які деталі свідчать про те, що мисливці їдуть зовсім не полювати?

Вони дуже турбуються про забуту стопку, висловлюють впевненість у тому, що запізнитися на зорьку — мисливський закон, використовують термінологію любителів не полювання, а пияків, наприклад, «горлушко», факт, що дика качка вдома перетворюється на курку.

3.Що свідчить про те, що рушниця для полювання — не головне ?

4.Який вид комічного використав О. Вишня ?

5.Які засоби комічного використовує О. Вишня ?

Парадокс: «...мисливський реманент, без якого не можна правильно прицілитись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огірки, десяток укруту яєць і стопку... Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати водузчовна, коли човен тече...».

«Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами».

«Летіла, побачила, що виходу не було, взяла й... зарізалась. Що ж тут дивного?! Варіть уже, прошу вас!» — пояснення того, що у качки перерізано горло замість сліду від кулі.

Іронія: збираєтеся, «берете з собою рушницю (це така штука, що стріляє), набої і всілякий інший мисливський реманент, без якого не можна правильно націлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огірки, помідори, десяток укруту яєць і стопку... Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече...».

Невідповідність удаваної серйозності і комічності ситуації, що описується.

Діалогізований виклад дій.

Розмовна, колоритна народна мова.

Яскрава деталь (наприклад, стопка, рушниця, забута вудка), яка вносить комічний струмінь у ситуацію.

Об’єднання несумісних понять («дикі качки, крім базару, водяться ще на лугових озерах та по очеретах і тихих-тихих плесах, по річках колисках»; «Спішу, щоб на вечірню зорю спізнитися»).

Кумедні ситуації, змодельовані за рахунок невідповідності подій і реакції на них персонажа. (Персонаж усмішки «Як варити і їсти суп із дикої качки» спросоння сприймає постріли з мисливської рушниці за бомбардування і з криком «Бомбьожка!» біжить у бомбосховище.)

6.Який засіб характеристики героїв використовує О. Вишня ?

7.Хто є героєм усмішки ?

8.Дайте характеристику героя-оповідача «Мисливських усмішок» Остапа Вишні.

Мисливець — невдаха, який радіє довколишньому світові, милується природою. Він по-дитячому зворушливий і сентиментальний. Він не прийшов на полювання когось убивати чи «добувати харчі», а прийшов торкнутися чистого світу, відчути й себе його часткою. Герой-оповідач Остапа Вишні трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця чи лисиці, в поверненні здебільшого без здобичі або й без рушниці чи шапки, але завжди іронічний, доброзичливий і наївний, наче дитина.