5 КЛАС
НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ
Кожна країна має свої символи. Символом Франції стала Ейфелева вежа, Росії — Московський Кремль, Канади — клен, Лівії — кедр, Австралії — кенгуру. Символами моєї Батьківщини стали верба й калина, адже в народі кажуть: «Без верби і калини нема України». Вони оспівуються в народних піснях, до цих символів звертаються українські поети і письменники.
З давніх-давен калина вважається символом дівочої краси. Яскравими кетягами цієї рослини українці прикрашали свої хати, дівчата вплітали їх у весільні вінки. Калину засушували і використовували як лікарський засіб.
Верба в Україні шанована не менше, ніж калина. Росте вона понад ставками і річками, низько схиляє свої віти до води. Верба — це провісниця весни. Вона випускає свої пухнасті китички, як тільки сонечко зігріє землю і розтане лід на річках і озерах. У Вербну неділю перед Великоднем у церквах освячують тонкі пучечки гілочок верби і зберігають їх цілий рік. Освяченими гілочками верби злегка б'ють малечу, примовляючи: «Не я б’ю, верба б’є, щастя й здоров’я дає».
Здавна вербу саджали на козацьких могилах, адже вона символізувала сум за загиблими оборонцями рідної землі.
Тарас Григорович Шевченко, перебуваючи у засланні, у пісках біля солоного озера Арал посадив вербові гілочки, які прийнялися, виросли і довго нагадували поетові рідну Україну.
Верба й калина — ще не вся Україна. Це символи нашої землі, вони бережуть нашу історію і культуру, нагадують, чиї ми діти, вчать нас любити свою Батьківщину.
