Відомий шотландський поет Роберт Берне народився у сім'ї бідного селянина. Він добре знав, як живеться бідним, тому і писав про це. Поет мав можливість порівнювати життя бідних і життя багатих. У вірші «Чесна бідність» Берне показує, що гідність, розум, благородство не даються людині разом із титулом і багатством. Швидше навпаки: чим бідніше людина, тим краще її людські якості. Використовуючи зіставлення, поет зображує бідняків і багатіїв:

Мы хлеб едим и воду пьем,

Мы укрываемся тряпьем

И все такое прочее,

А между тем дурак и плут

Одеты в шелк и вина пьют

И все такое прочее.

Це порівняння не на користь багатіїв! Берне дає їм ще й таку характеристику:

Хоть весь он в позументах, —

Бревно останется бревном

И в орденах, и в лентах!

Король лакея своего

Назначит генералом,

Но он не может никого

Назначить честным малым.

Таким чином, поет уславлює бідних людей, яким властиві якнайкращі риси вдачі: порядність, правдивість, доброта. Поет вірить у кращі часи і цією надією пройнятий весь твір.

Настанет день и час пробьет,

Когда уму и чести

На всей земле придет черед

Стоять на первом месте.