Є в нас дівчинка Маринка,

Зовсім крихітна дитинка.

І сестричка Галочка,

Галочка-стрибалочка,

І руда вусата киця —

На малюнок подивіться!

Ось Маринка спить у ліжку,

А круг ліжка бродить кішка.

Кішка спинку

Вигинає,

На Маринку

Поглядає.

— Ой, як добре у колисці!

А мені немає місця...

Я не хочу спать сама,

В мене й ліжечка нема.

Я пішла б собі в комірку,

Тільки мишачі там нірки,

Мишенята

Там стрибають,

Киці спати

Заважають.

Я заснула б на вікні —

Буде холодно мені.

Я заснула б у кутку,

У кутку на килимку,

Тільки там сидить Жучок,

Не пускає у куток.

Ой, як добре у колисці!

Може, й киці буде місце?

Наша кішка — в ліжко скік!

До Мариночки під бік,

Вмить згорнулася в клубочок

І тихесенько вуркоче.

Тут прибігла Галочка,

Галочка-стрибалочка.

Подивилась — от біда!

Спить у ліжечку руда.

— Ах ти ж, киця, наша киця!

Так робити не годиться,

Бо Мариночка мала

Налякатися могла!..

А Мариночка прокинулась,

Побачила кішку — і сміється!