Василь Василашко

 ДНІПРО  

 Антів древніх — вена,  

 Ордам — глиб шалена.  

 «Шлях з варяг у греки»,  

 Січі — кінь баский...  

 Мріяв наш Славутич,  

 Ніжний і гримучий,  

 Таврію обняти,  

 Оживить піски.  

 Став Дніпро морями,  

 Красить піч вогнями:  

 З неба глянь — наземний,  

 Свій Чумацький Шлях!  

 Не реве, не стогне,  

 Ріг достатку повнить;  

 Де канали— повінь  

 Золота в полях.  

 З думи і билини,  

 Із вогию-калини,  

 З грому Перемоги  

 Виплива ріка.   

 З-під Росії серця  

 Прямо в душу ллється,  

 А з душі, як з моря,  

 Вже не витіка.