Ніч темна людей всіх потомлених скрила

   Під чорні, широкії крила.

               Погасли вечірні огні;

               Усі спочивають у сні.

Всіх владарка ніч покорила.

 

Хто спить, хто не спить, -  покорись темній силі.

   Щасливий, хто сни має милі!

               Від мене сон милий тіка...

               Навколо темнота тяжка,

Навколо все спить, як в могилі.

 

Привиддя лихі мені душу гнітили,

   Повстати ж не мала я сили...

               Зненацька проміння ясне

               Од сну пробудило мене, - 

Досвітні огні засвітили!

 

Досвітні огні, переможні, урочі,

   Прорізали темряву ночі,

               Ще сонячні промені сплять, - 

               Досвітні огні вже горять.

То світять їх люди робочі.

 

Вставай, хто живий, в кого думка повстала!

   Година для праці настала!

               Не бійся досвітньої мли -

               Досвітній огонь запали,

Коли ще зоря не заграла.

 

[1892]