ПАВЛО ТИЧИНА
Замість сонетів і октав (скорочено)
Григорію Савичу Сковороді присвячую
Уже світає, а ще імла...
На небі зморшка лягла.- Яка зайшла ж мені печаль!
Промінні заори воралися у хмари.
Чую - фанфари!
- Яка зайшла ж мені печаль...
Ой не фанфари то, а сурми та гармати.
Лежи, не прокидайся, моя мати!..
Прокляття всім, прокляття всім, хто звіром став!
(Замість сонетів і октав).