ПАВЛО ТИЧИНА
КУКІЛЬ

Стріляють серце, стріляють душу - нічого
їм не жаль.

...Сіло собі край вікна, засунуло пучечку і рота,
маму визирає. А мати лежить посеред улиці
з півфунтом хліба у руці...

Над двадцятим віком
кукіль та Парсифаль.