Уривок із вірша «Де тополя росте»

Гей, простори які!

Любо-мило землі:

Де не глянь — колоски

Та всі в злоті-сріблі.

Де не глянь — колоски

Проти сонця блись-блись

Лиш ген з краю ліски,

Ніби дим, простяглись...