ПАВЛО ТИЧИНА
У СОБОР

І

По один бік верби,
По другий старці.
Гнуться, гнуться, гнуться верби.
Нагинаються старці.

Шум юрби глухої.
Блиск хмариних крил!
...Сповиває аналої
Синє брязканя кадил.

Тут говорять з Богом.
Тут Йому скажу —
(Хтось заплакав за порогом) —
З херувимами служу!

Жду я, ждуть всі люде —
І нема Його.
Гнуться, гнуться, гнуться люде,
Дожидаються Його.


II

Співає стежка
На город.
Гарбуз під парасольками
Про сонце думає.

За частоколом —
Зелений гімн.
Зоставайтеся, люде,
З своїми божками!

Соняшники горять...
— сама як струна —
Метеликів дуети...
— а на лапках мед -

Ромашка? — здрастуй!
І вона тихо: здрастуй.
І згучить земля,
Як орган.

1917