ПАВЛО ТИЧИНА

        

НА ЗАХИСТ МИРУ

    

 (НА ВСЕСОЮЗНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ     ПРИХИЛЬНИКІВ МИРУ     В МОСКВІ У ВЕРЕСНІ 1949   p.)    

    

 Браття! Друзі! Побратими!  

 Дні які в нас ясні, чистії  

 А в буржуазії — ніч...  

 З почуттями із святими  

 ми в Москві зібрались вмісті,  

 щоб за мир піднести клич.  

 Хоч з країн ми й різних світу —  

 в нас одна мета, едина:  

 жити в здруженій сім'ї.  

 Проти воєн ми і гніту!  

 Вільна щоб була людина  

 Й трудове життя її!  

 Хай між нами океани —  

 нас не розділити звіру  

 (звір в злобі своїй скона!).  

 В нашім прагненні до миру  

 всі ми вийдем, як титани:  

 сила, сила в нас одна!  

 Хто ж то зброєю гуркоче?  

 Хто плете із брехень сіті,  

 нахваляється на нас?  

 Наш народ лиш миру хоче,  

 миру, миру у всім світі,—  

 і настане ж бо цей час!  

 В паліїв війни — нахвалка.  

 Згинуть хай слова їх згубні  

 про те царство світове!  

 Над колоніями палка? —  

 Всі народи миролюбні  

 встануть за життя нове!  

 Браття! Друзі! Гей на чати!  

 Голос свій за мир підносим:  

 віщий — в кожнім з нас — Боян!  

 Паліїв війни проклятих  

 ми навік безжально скосим,  

 ми підкосим, як бур'ян.  

 Мирний труд, земля радянська...  

 за морями ж крик і свисти —  

 бізнесу їм дай, війни!  

 Знов це граються фашисти,  

 чорна зграя самозванська? —  

 Не жартують хай вони!  

 За братерство, за свободу,  

 за прогрес, за щастя люду!  

 За все те, що нас живить!  

 В імені свого народу  

 паліїв війни до суду!  

 Нам же розцвітать і жить!  

 Браття! Мир нам захищати!  

 Ми ж бороним край свій милий  

 і жінок своїх, дітей...  

 Вбивці хочуть панувати?  

 Маси вже ж давно прозріли,—  

 розкувався Прометей!  

 З тьмою б'ється Прометей!  

 [1949]  

             

НА ЗАХИСТ МИРУ

    

 (НА ВСЕСОЮЗНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ     ПРИХИЛЬНИКІВ МИРУ     В МОСКВІ У ВЕРЕСНІ 1949   p.)    

    

 Браття! Друзі! Побратими!  

 Дні які в нас ясні, чистії  

 А в буржуазії — ніч...  

 З почуттями із святими  

 ми в Москві зібрались вмісті,  

 щоб за мир піднести клич.  

 Хоч з країн ми й різних світу —  

 в нас одна мета, едина:  

 жити в здруженій сім'ї.  

 Проти воєн ми і гніту!  

 Вільна щоб була людина  

 Й трудове життя її!  

 Хай між нами океани —  

 нас не розділити звіру  

 (звір в злобі своїй скона!).  

 В нашім прагненні до миру  

 всі ми вийдем, як титани:  

 сила, сила в нас одна!  

 Хто ж то зброєю гуркоче?  

 Хто плете із брехень сіті,  

 нахваляється на нас?  

 Наш народ лиш миру хоче,  

 миру, миру у всім світі,—  

 і настане ж бо цей час!  

 В паліїв війни — нахвалка.  

 Згинуть хай слова їх згубні  

 про те царство світове!  

 Над колоніями палка? —  

 Всі народи миролюбні  

 встануть за життя нове!  

 Браття! Друзі! Гей на чати!  

 Голос свій за мир підносим:  

 віщий — в кожнім з нас — Боян!  

 Паліїв війни проклятих  

 ми навік безжально скосим,  

 ми підкосим, як бур'ян.  

 Мирний труд, земля радянська...  

 за морями ж крик і свисти —  

 бізнесу їм дай, війни!  

 Знов це граються фашисти,  

 чорна зграя самозванська? —  

 Не жартують хай вони!  

 За братерство, за свободу,  

 за прогрес, за щастя люду!  

 За все те, що нас живить!  

 В імені свого народу  

 паліїв війни до суду!  

 Нам же розцвітать і жить!   

 Браття! Мир нам захищати!  

 Ми ж бороним край свій милий  

 і жінок своїх, дітей...  

 Вбивці хочуть панувати?  

 Маси вже ж давно прозріли,—  

 розкувався Прометей!  

 З тьмою б'ється Прометей!  

 [1949]