Упав же він...  

Як упав же він з коня

та й на білий сніг.

— Слава! Слава! — докотилось

і лягло до ніг.

Ще ж як руку притулив

к серцю ік свому.

Рад би ще він раз побачить

отаку зиму.

Гей, рубали ворогів

та по всіх фронтах!

З криком сів на груди ворон,

чорний ворон-птах.

Вдарив революцьонер —

захитався світ!

Як вмирав у чистім полі —

слав усім привіт.

1918