Лежить важка голова ночі
на білій подушці місяця,
і зорі рухаються, як нафосфоризовані стрілки,
на круглім цифербляті неба.
У темних спальнях акти кохання
відбуваються пошепки, як запляновані вбивства,
а в пітьмі, що зібралася за дверима, кинджали
видають звук поцілунків, відриваючися від ран.
