Каже дівчина поетові : “Твої очі
є два сині телевізійні екрани,
що показують два різні види
на битву твого життя з драконами, що загрожують людству.
Твої уста є, мов зорі —
далекі не тільки від неправди, а й від усього.
І взагалі, як від кривавого вчинку,
не можна відірвати очей від твоєї краси.
Та я покохаю очі більш практичного вжитку,
і уста, яких, коли захочу, могтиму доторкнутися.
Проведу моє життя в спокої, і в покоях, чуючи, як проростає
крізь мої пальці, мов трава, сало на животі мого чоловіка”.