РІДНЯ

 Обминувши луг, що вкрився міддю,     

 Слід до хати губиться в бору.     

 В хаті пахне парене обіддя,     

 Сік густий покрив кору.  

 На корі зі мною стельмах сивий,     

 Поруч шпиці віялом лягли.     

 Ми майструєм, щоб шляхи щасливі     

 Під колесами гули.  

 У роботі дні пливуть чудові,     

 І надвечір я іду щодня     

 В гомінкі бори соснові,     

 Де живе моя рідня.  

 Де живуть майстри хороші, чесні,     

 Вуглярі, і теслі, й дьогтярі.  

 Серед них мої проходять весни     

 І розмови до зорі.  

 Небагато літ прожив на світі     

 У краю лісів, озер і трав.     

 Там навчився я людей любити    

 І чудовий світ пізнав.  

 Може, тим без пісні я не можу    

 Працювати, жити навіть дня,     

 Що округ земля моя хороша,     

 А на ній — моя рідня!