* * *  

 Люблю весну, та хто її не любить,  

 Коли життя цвіте, як пишний сад.  

 І, мов у сні, шепочуть листя губи,  

 І квіти шлють солодкий аромат.  

 Люблю весну, коли плюскочуть ріки,  

 Коли рида од щастя соловей  

 І заглядає сонце під повіки  

 У тишині задуманих алей...  

 Люблю, коли блукає місяць в травах,  

 Хатини білить променем своїм  

 І п'є тепло ночей ласкавих,  

 А на лугах пливе туманів дим...  

 Весна вдягла у зелень віти в дуба,  

 уже курличуть в небі журавлі.  

 Люблю весну, та хто її не любить  

 на цій чудесній, радісній землі!  

 1950