Сонячна мрія

Вільна, як вітер волі,

 Сонця душа співа.

 Мчить-промениться в просторі

 мрія казково-жива.

Мчить через чорну безодню,

 пам'ять нездійснених мрій,

 через розломи холодні

 вмерзлих у вічність надій.

Тепле проміння хитає

 казку, що шепче весна,

 мрія в росі розцвітає,

 сонячна і запашна.

Ніжно бринить кольорами

 вічна і трепетна мить,

 сяє над соняшниками

 сонячне око блакить.

Радісно-сумно кульбаби

 шлють насінинки в політ,

 вітер несе над полями

 пам'ять про сонячний цвіт.

Пам'ять просторів замріяних,

 пам'ять моїх кохань,

 квітне у чорній прірві,

 стиснута в чорний край.

Ще одна вічність, і вибухне

 зірка в безодні нова,

 промінь палаючий винесе

 мрію, що вічно жива.