Передчуття

[автор просить не сприймати цей вірш як пропаганду язичницької релігії. Це спроба відділити імена життя, природи, космосу від релігійного ідолопоклонства. Ці імена треба сприймати як спробу поетичного впізнавання ритмів і мелодій і того простору, в якому вони звучать. Ці живі ритми, власне, і є найвищою реальністю, яка творить життя. Богам і рабам тут немає місця - Олександр Сковорода]

О Роде, Перуне і Леле,

 О Мокоше-Дано, Троян,

 Шукаю і зву вас здалека,

 Крізь тисячолітній туман.

О Роде, Перуне і Леле,

 О Велесе, Дажде, Сварог,

 Летять у безмежність лелеки,

 Над стрічками рік і дорог.

Над хвилями років і річок,

 Із мрії Дніпра глибини

 Русі проступає обличчя

 У сяєві слави й вини.

Хвилюються роки і річки,

 Крізь тисячолітній туман

 Сіяє прекрасне обличчя,

 Нездійснених мрій океан.

О Мокоше-Дано, о Леле,

 О Роде і славний Сварог,

 О древняя Київська земле

 Співаючих вод і зірок.

О Велесе, Роде, Свароже,

 О Всесвіту сил імена,

 О Леля і Лада, Мокоша,

 О квітка, життя і весна.

Тремтять променистії зорі

 У вічному плині води,

 В таємному перепросторі,

 Що всі пам'ятає сліди.

О Леля, і Лада, і Дана,

 О пам'ять Землі і води,

 О Сонечко золотосяйне,

 Квітучі поля і сади.

Приходить із часу незнаного,

 З квітучих і сонячних барв,

 Надією часу останнього

 Стежинка між квіток і трав.

Навколо затоптана бидлом

 Трава, і вода, і земля,

 Та чудом золотосвітним

 Не зрима їм стежка мала.

Чекають спасіння і чуда

 Від ідола на небесах,

 Хто стежку квітучу забуде,

 Отримає морок і жах.

Поник збанкрутілий Спаситель

 В безплідному царстві небес,

 І стадо своє не наситив,

 І сам на Землі не воскрес.

Ідіть в царство боже, примари,

 Що в сітку ловили людей,

 Закінчився час ваш і чари,

 У ніч повертає ваш день.

Цвіте і хвилюється жито

 Уперше в своєму житті,

 Нам з ним не спасатись, а жити

 Під зоряним небом Землі.

З-під каменю квітка виросла,

 І Всесвіту імена

 Новим розкриваються виміром,

 Як проросток і рілля.

Забуті, пророслі і впізнані

 Посланці далеких глибин

 Прийшли провидінням і піснею,

 Акордами ритмів і сил.

Любистку, кульбаби, калини,

 Людей і небес імена

 Спалахують в сяйві єдиному,

 Як сонячним ранком роса.

Орися і Оля і Дана,

 і Лада, і Род, і Перун,

 Розкрилась мелодія давня

 У променях сонячних струн,

У травах і у різнобарв'ї,

 В безмежних полях запашних,

 В маленькому сонці кульбаби,

 У гронах калини рясних.

Замріялись вишні розквітлі,

 І сяють з глибин Дніпра

 Чудесні і сонячнокрилі

 Життя і весни імена.

О Леля і Лада і Дана,

 Над простором діда Дніпра

 Чарівна веселка весняна

 На тисячу літ пролягла.

Крізь тисячі темряв і весен

 Із пилу зірок і доріг

 Приходять ледь чутно чудесні

 Провісники творень нових.

О Роде, Перуне, і Леле,

 Я радий ваш голос почуть

 У грозах, що будять цю землю,

 Що спалахом вказують путь.

Іменем древнього ритму

 Новий твориться час,

 Новою мрією квітне

 Світ, що розкривсь для нас.

І новий твориться космос

 З іменем древнім Русь,

 Квітка, умита грозами,

 Сон, що чудесно збувсь.

Світяться грона калини

 Сонцями безлічі літ.

 Ключ відкрива журавлиний

 Новонароджений світ.