Час-річка

Безмежність зневіри і болю,

 безмірність жорстоких віків

 замкнулись у колапс і тонуть

 у струмені часу-ріки.

Зійшлися до відстані крику

 час-річки стрімкі береги,

 в лице двадцять першому віку

 століття кричать, що пройшли.

Щось хочуть сказати важливе,

 без чого зупиниться час,

 без чого і доля, і сила

 повернуться проти нас.

Кричать із останньої сили

 мільйони покликань і доль,

 що мріяли, бились і жили

 в напруженні прагнень і воль.

Та тонуть їх крики у криках

 мільйонів напружених воль,

 у битвах малих і великих

 за щастя, за правду, за кров.

І гонка шалена триває

 по той і по цей бік ріки,

 і хвилі їх крики вбирають

 і мчать в невідомі віки.

І лише над урвищем часу,

 де більше немає вже меж,

 спиняються люди від жаху

 запалених ними пожеж.

І хочуть щось вічне сказати

 всім тим, хто у вічність іде,

 та зручно за шумом не знати

 прозріння безмірно страшне.

Час-річка вирує і стогне

 від гніту невпізнаних слів,

 прозріннями безміру повна,

 кипінням змарнованих сил.

Ще вічність, чи день, чи година,

 і вибухне збурений час,

 і виплесне біль і прозріння

 на прагнучих спокою нас.

Змішаються правди і люди,

 і вибухне відчаєм світ,

 герої, пророки, паскуди,

 моральність і ідоли їх.

Жирують і жруть паразити

 творців своїх вільних людей,

 і гонять стадами на битви

 во ім'я високих ідей.

Примари, вампіри і тіні,

 породження темних віків,

 війною ідуть на вампірів

 породження нинішніх днів.

І це називається битва

 за бога, за віру, за рай,

 за цінності вільного світу,

 за свій проти інших сарай.

Жирують клопи-паразити,

 а люди людей усе б'ють

 за право вампірів кров пити,

 за право скотиною буть.

І битві цій краю немає

 аж поки подохнуть скоти,

 і підуть з клопами до раю,

 й розвіється дух їх святий.

Вирує час-річка і стогне,

 і русло знаходить нове,

 й лишається вічне болото,

 і дух у нім скотський живе.

Замкнулися долі у коло,

 і тонуть в болоті липкім,

 нема для них бігу стрімкого

 в незвіданість зірок і мрій.

А річка вирує й співає,

 і мчить в горизонти нові,

 і вільна веселка сіяє

 над звільненим бігом ріки.