Царям, всесвітнім шинкарям,

І дукачі, і таляри,

І пута кутії пошли.

 

Робочим головам, рукам

На сій окраденій землі

Свою ти силу ниспошли.

 

Мені ж, мій боже, на землі

Подай любов, сердечний рай

І більш нічого не давай!

 

Царів, кривавих шинкарів,

У пута кутії окуй,

В склепу глибокім замуруй.

 

Трудящим людям, всеблагий.

На їх окраденій землі

Свою ти силу ниспошли.

 

А чистих серцем — коло їх

Постав ти ангели свої,

Щоб чистоту їх соблюли:

 

Мені ж, о господи, подай

Любити правду на землі

І друга щирого пошли!

 

Злоначинающих спини,

У пута кутії не куй,

В склепи глибокі не муруй.

 

А доброзиждущим рукам

І покажи, і поможи,

Святую силу ниспошли.

 

А чистих серцем? — Коло їх

Постави ангели свої

І чистоту їх соблюди.

 

А всім нам вкупі на землі

Єдиномисліє подай

І братолюбіє пошли.

 

Тим неситим очам,

Земним ббгам-царям,

І плуги, й кораблі,

І всі добра землі,

І хвалебні псалми —

Тим дрібненьким богам.

 

Роботящим умам,

Роботящим рукам

Перелоги орать,

Думать, сіять, не ждать

І посіяне жать

Роботящим рукам.

 

Добросердим-малим,

Тихолюбцям-святим,

Творче неба й землі!

Долгоденствіє їм

На сім світі; на тім...

Рай небесний пошли.

 

Все на світі — не нам,

Все богам, тим царям!

І плуги, й кораблі,

І всі добра землі,

Моя любо!.. А нам —

Нам любов між людьми.