Шевченко  

 ***  

 Над Дніпровою сагою  

 Стоїть явор між лозою,  

 Між лозою з ялиною,  

 З червоною калиною.  

 Дніпро берег риє-риє,  

 Яворові корінь миє.  

 Стоїть старий, похилився,  

 Мов козак той зажурився,  

 Що без долі, без родини,  

 Та без вірної дружини,  

 І дружини, і надії  

 В самотині посивіє!  

 Явор каже: — Похилюся  

 Та в Дніпрові скупаюся. —  

 Козак каже: — Погуляю  

 Та любую пошукаю. —  

 А калина з ялиною  

 Та гнучкою лозиною,  

 Мов дівчаточка із гаю  

 Вихожаючи співають —  

 Повбирані, заквітчані  

 Та з таланом заручені,  

 Думки-гадоньки не мають,  

 В'ються-гнуться та співають.  

24 червня [1860 С.-Петербург]