Коли до класу на урок
приходить

наш Тарас Шевченко,
про Україну і добро
слова звучать так небуденно.

Здається, дихають слова:
“Мені тринадцятий минало...”
Весна ридала:

“Прощавай”.
Скрипів пісок за Косаралом...

І нам тринадцять. Зелен світ
шумить зеленими листками,
над нами сонця ясний квіт,
і Кобзарева пісня з нами.

Вона звучить, як гімн весні
у вільній збратаній родині.
Наш зелен світ, і ми у нім —
зелене листя України.