ХА-ХА!

— Ха-ха,— сміється заєць,
розказує зайцям:

— Це просто неможливо
переповісти вам.
Ви чули, щоб мисливець
від зайця утікав?
Тож слухайте.

Мисливець

йшов лісом, простував.
Йшов просто, та непросто
насправді все було:
на мене йшов— а мною
тоді аж затрясло.
Тремчу в кущах — ні звуку,
і раптом, як на злість,
під лапою моєю
суха ломака — трісь!
Я з ляку як не писну,
а він,

ха-ха,

а він:

на плечі ноги — й драла!
Я — слідом, навздогін.
Кричу йому:

— Ану

втікай, бо дожену.
Ото було сміха.

Ха-ха.