СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ

Засідатель

    

 Гнався постом засідатель  

 На чиюсь біду.   

 Серед ставу й заломився  

 На тонкім льоду.  

    

 Б'ються соцькі й розсильнії,  

 Б'ються й рибаки,   

 Водять шнури край пролому,  

 Ості і гаки.  

    

 Але йде жидок убогий,  

 Пейсами потряс:  

 «Гирсти! Гирсти? —став питати.  

 Що таке у вас?»  

    

 «Засідатель утопився,  

 Господи прости!..   

 Ходи, жидку, хоч поможеш  

 Шнура завести».  

    

 «Гирсти! — нащо то шукати  

 Людської біди?   

 Лиш карбованця наставте,  

 Вийде сам з води!»  

 1857