Із зеленої сорочки,

Що зіткав весною гай,

Білі дивляться дзвіночки,

Як зовуть їх — угадай?

Це конвалії у гаї

На галявині цвітуть.

І ніде, ніде немає

Кращих квіточок, мабуть

В них так пахощів багато,

Цвіту свіжого, роси.

Хай ростуть, — не буду рвати, —

Шкода їхньої краси!