Незабудки голубенькі,

Дуже ніжні і малі,

На лужку при самій річці

Між травою розцвіли.

І такі вони несмілі,

Налякав їх хтось, мабуть,

Що усім шепочуть тихо:

«Любий друже! Не забудь!?