На Святвечір раз юрбою

Ми ходили з колядою.

А була така пороша,

Що аж плакав міхоноша,

Бо у торбу з пиріжками

Набивався сніг грудками.

Довелося торбу зняти,

Й під полою прив'язати.

Та як бігли на льоду,

Розгубив він коляду.

Пиріжки ми розшукали,

Хоч і з снігом, позбирали,

А горішки погубились —

Вранці білки поживились.

Ну, та це вже не біда,

Не пропала ж коляда!