ДМИТРО ПАВЛИЧКО

        

 * * *   

      

 В моїх повіках напівсонних   

 Застигло сонце молоде.   

 Як бджолами покритий сонях,   

 Воно так міниться й гуде.   

      

 Між сновидінням і явою   

 В моїй сльозі стоїш і ти,   

 І над твоєю головою   

 Палають соняшні світи.