* * *   

 Я пригорнусь до тебе   

 Серцем і небесами,   

 Плечима пагорбів рідних   

 І доріг поясами.   

 Я пригорнусь до тебе   

 Мислею і землею,   

 Темнотами чорнозему   

 І туманами глею.   

 Я пригорнусь до тебе   

 Піснею і яворами,   

 Золотими крильми пшениці,   

 Тінявими ярами.   

 Я пригорнусь до тебе   

 Подихом лісу і полем,   

 Клекотом Дніпрельстану,   

 Тарасовим ореолом.   

 Я пригорнусь до тебе   

 Срібними віями хвої,   

 Невмирущими голосами   

 України нової.   

 Я пригорнусь до тебе   

 Світлом і далечиною   

 Багряних зірниць, що вічно   

 Світитимуть наді мною.   

 В моєму тілі почуєш   

 Гомін смереки, і рути,   

 І того, що ніколи тліном   

 Не було і не може бути.