ДМИТРО ПАВЛИЧКО

        

 Шахтар   

      

 Попід землею ходить повзкома,   

 Але в душі покірності нема.   

      

 Він пробиває кам'яні пласти,   

 Видобуває сонце з темноти.   

      

 Таким я завжди бачу шахтаря.   

 Ліхтарик над чолом — немов зоря.   

      

 Низеньке небо, та високий лет,   

 Бо він трудар, мислитель і поет.   

      

 Горить не кожен твій рядок, либонь;   

 А в нього кожна грудочка — вогонь!   

      

 До рівня отакого ти зумій   

 Свій поетичний піднести забій!   

      

 1957