ДМИТРО ПАВЛИЧКО

        

 * * *   

      

 Там, де Лючка круто в'ється,   

 Де хати в садках,   

 Де мене носила мати   

 В поле на руках,—   

      

 Там я знаю кожну стежку,   

 Кожен камінець,   

 Там узяв я пісню в серце   

 Із людських сердець.   

      

 Там земля скупа на жито —   

 Родить пирії.   

 Люди потом, чорним потом   

 Полили її.   

      

 Мусить хліб для них родити   

 Неродючий глей.   

 Добре мати в серці пісню   

 Від таких людей!   

      

 1956