* * *  

 Ніч була ясна, я стежками біг.  

 Стопи опікав кам'яний моріг.  

 Линула зоря на круті плаї,  

 Як метелика, я впіймав її  .  

 Під вікном твоїм я відкрив кулак,  

 Показав зорю, мов червоний мак.  

 Та не вийшла ти, тільки у вікні  

 Стала й знак дала — геть іти мені.  

 Я назад помчав темним путівцем,  

 Біжучи крізь ніч, плакав я тихцем.  

 Я в руці стислав, наче бите скло,  

 Мертвої зорі неживе крило  

 Ніч була ясна, я відкрив кулак,  

 Ах, моя рука — мов червоний мак.