ДМИТРО ПАВЛИЧКО

        

 * * *   

      

 Біла черешня в небі   

 Над селом проплива,   

 Ніби заснулий лебідь,   

 Під крилом — голова.   

      

 Дівчина жде на мене,   

 Де бринять ячмені,   

 Веселим брилем ромену   

 Махає вона мені.   

      

 Мрієм про дні прийдешні,   

 Про те, як станем людьми.   

 Втім, чуємо, як черешня   

 Залопотіла крильми.