* * *   

 Були ми в натовпі. Не знаю, як це сталось,   

 Що люди роз'єднали нас. Тебе за руку   

 Тримав я міцно, та лиця твого не бачив.   

 Почувши раптом крик, я випустив долоню:   

 Можливо, ти від болю скрикнула? Даремно   

 Я намагавсь тебе знайти в тісняві. Люди   

 На мене почали недобре поглядати,   

 Бо я хапав за руки їх. А ти пропала.   

 Нарешті хтось мене піймав за лікоть. «Злодій,   

 Дивіться, злодій тут орудує!» — він рявкнув.   

 Я перестав тебе шукать. Мені на очі,   

 Такі смішні в день празника, набігли сльози…