* * *  

 Море з моря ткалось гладко,   

 Шовком слалося до стіп,   

 А по ньому йшло дівчатко,   

 Голе й чисте, наче хліб.   

 Море крила піднімало,   

 Відлітало в ніч, як птах.   

 Я відчув журби немало   

 На зцілованих устах.   

 Море падало на скелі   

 І кричало, мов Ікар.   

 Як дві зірки невеселі,   

 Ми тулились поміж хмар.   

 Море вранці шелестіло,   

 Тліло, як осінній ліс.   

 Наче хліб, дівоче тіло   

 Мало присмак сонця й сліз.