ДОБРИЙ ДЕНЬ  

 Хто б не йшов і хто б не їхав  

 По дорогах кременистих  

 Через прикарпатські села, —  

 Всіх вітають словом тут.  

 Вам поклониться дитина,  

 І дідусь сивоголовий  

 -Скине шапку перед вами —  

 Чи знайомі ви, чи ні.  

 Ось мене стрічає жінка —  

 Сиві, як повісмо, коси  

 З-під хустини виглядають, —  

 Каже «слава Йсу» мені.  

 Не дивуюсь — я так само  

 Теж вітав усіх прохожих.  

 Перший раз в п'ятнадцять років  

 Людям «добрий день» сказав.  

 У кептариках біленьких  

 Школярі ідуть зі школи,  

 Діти йдуть мені назустріч,  

 Кажуть «добрий день» мені.  

 Не дивуюсь я, радію,  

 Сльози радості втираю.  

 – Добрий день, мій рідний краю,  

 – Вольний, добрий день тобі!