Я вернувся до тебе, отчизно моя,
І всміхаюся рідним долинам.
О, як солодко пахне ласкава земля
Чебрецем і полином!
Аромати віків, дорогі, затишні,
Вони душу потіхою росять,
І здається, що вістку таємну мені
Од відійшлих приносять.
Ніби предки мої в спочиванні чуткім,
Незреченної добрості повні,
Привітання мені ароматом тонким
Посилають любовні.
Просвітлілі по втомі життєвих доріг,
Закликають вони примиритись,
Перейти їх осель всюдисущих поріг
І навік прояснитись.
Щоб душа, заквітчавшись в невинні вінки,
Усміхалася завжди долинам
І задумливо пахла в наступні віки
Чебрецем і полином.
1942
