Слів є відмінна природа: одні є скучні і сіряві,

Як придорожні пили; другі, як свіжий пісок

На узбережжях відлюдних, нам радують око і душу;

Мужнє гранітне зерно треті нагадують нам;

Інші — немов діяманти, що блиском споріднені

з сонцем:

Розкіш таємну в душі будить їх радісна гра;

Їх бережлива рука на престоли до храму приносить.

Або на свято душі трепетно з схову бере.

Хвален мистець, що не губиться в тій многоті

різноцінній,

Слів спізнавати єство — майстра повинність тверда,

1946