ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ
Здригаюся і залишаю форум

Здригаюся і залишаю форум,
Де гурт сенаторів, пурпури тог рвучи,
Готовий ворогові винести ключі,
Віддати місто на ганьбу і сором.

За мурами ж, де легіон табором,
Усміхнене юнацтво уночі
Лаштує шоломи, підв'язує мечі
І позира на Курію з докором.