Її не купиш цвiтом провесен,
Анi горлянкою, нi чином.
Поезiя - це дiло совiсне,
Не грайся нею безпричинно.

Така собi, не знає старостi
I на чолi не ставить дати,
Iз чорним попелом i паростю
Стоїть одвiчно бiля хати.

I не легкими переливами -
Важкою кров'ю серце крушить,
Сяйне крилом своїм малиновим,
А чи обнiме, чи задушить.