В час невідомий, в час нежданий

Ти знов розімкнеш свій язик...

М. Філянський



1

По зморі монгольського іга,

По трупній отруті Москви —

Цей город архистратига

Знов квітнув, як ярий цвіт.



Зі сходу надходили бурі,

Гуділи рвучкі вихорі —

Він золотом у лазурі

Горів на своїй горі.



І щедро спадали шрапнелі,

І кулі клювали лице,

Та мури Мазепи й Растреллі

Уперто казали: рцемтъ.